мінарет

(араб. — місце, де запалюють вогонь)

Баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву. М. мав різноманітні композиційні вирішення, у вигляді циліндричного обсягу із зовнішнім спіральним підйомом (Мальвія у Самарі), прямокутних в плані нижніх ярусів і верхніх циліндричних (при мечетях Ібн Тулун і ал Азхар у Каїрі), низки прямокутних ярусів ("Ла Хіральда" у Севільї), тонкого і круглого в плані стовбура, розчленованого ярусами балконів і увінчаного шпилем (в Туреччині), стрункого циліндричного стовбура з вінчаючим ліхтариком (у Персії) тощо. Споруди завершувались кіоском, увінчаним ліхтариком. Обсяги М. отримували відповідне декорування згідно стилістичним тенденціям часу і національним традиціям.